≤стор≥¤ ≥нституту

≤нститут м≥кроб≥олог≥њ та ≥мунолог≥њ ≥м. ≤.≤ ћечникова јћЌ ”крањни Ї одним ≥з найстар≥ших у св≥т≥ наукових заклад≥в протиеп≥дем≥чного проф≥лю. –≥шенн¤ про заснуванн¤ ≤нституту ≥ його завданн¤ вперше викладен≥ в ѕостанов≥ в≥дкритого зас≥данн¤ ’арк≥вського медичного товариства в≥д 24 травн¤ 1886 року.

≤нститут розпочав функц≥онувати 20 кв≥тн¤ 1887 року ¤к науково-практичний медичний заклад ’арк≥вського медичного товариства на особист≥ кошти пожертвувань громад¤н, член≥в медичного товариства та асигнувань √убернських «емських «бор≥в.

«а час свого ≥снуванн¤ ≤нститут з р≥зних причин 2 рази зм≥нював форму власност≥, 4 рази - в≥домчу п≥дпор¤дкован≥сть, 8 раз≥в - свою назву

–оки	Ќазва ≥нституту
1887 - 1895	ѕастер≥вський ≥нститут щеплень
1895 - 1920	Ѕактер≥олог≥чний ≥нститут ’арк≥вського медичного товариства
1920 - 1927	ѕерший ”крањнський сан≥тарно-бактер≥олог≥чний ≥нститут
1927 - 1931	ѕерший ”крањнський сан≥тарно-бактер≥олог≥чний ≥нститут ≥м. ≤.≤. ћечникова
1931 - 1941	¬сеукрањнський ≥нститут бактер≥олог≥њ, еп≥дем≥олог≥њ ≥ серотерап≥њ ≥м. ≤.≤. ћечникова
1941 - 1952	”крањнський ≥нститут еп≥дем≥олог≥њ, м≥кроб≥олог≥њ та ≥мунолог≥њ ≥м. ≤.≤. ћечникова
1952 - 1987	’арк≥вський науково-досл≥дний ≥нститут м≥кроб≥олог≥њ, вакцин ≥ сироваток ≥м. ≤.≤. ћечникова
1987 - 2000	’арк≥вський науково-досл≥дний ≥нститут м≥кроб≥олог≥њ та ≥мунолог≥њ ≥м. ≤.≤. ћечникова
з 29 вересн¤ 2000 р.	≤нститут м≥кроб≥олог≥њ та ≥мунолог≥њ ≥м. ≤.≤. ћечникова јћЌ ”крањни

« часу заснуванн¤ до 1920 року ≤нститут ¤вл¤вс¤ науково-практичним медичним закладом з колективною (не державною) формою власност≥ ≥ входив до складу ’арк≥вського медичного товариства.

—тановленн¤ ≤нституту проходило у боротьб≥ з еп≥дем≥¤ми важких ≥нфекц≥йних захворювань. ” джерел розвитку в≥тчизн¤ноњ та рад¤нськоњ м≥кроб≥олог≥њ, еп≥дем≥олог≥њ, вакцино-сироваточноњ справи сто¤ли вчен≥ ¬. .¬исокович, —.≤.«латогоров, ¬.≤.Ќедригайлов; в р≥зн≥ роки керували ≤нститутом та працювали в ньому —.¬. оршун, —.ћ. оцевалов, д≥йсн≥ члени јћЌ —–—– ћ.ћ.÷ехнов≥цер, ћ.Ќ. —оловйов, член-кореспондент јћЌ —–—– ¬.—.ƒеркач та ≥нш≥ видатн≥ м≥кроб≥ологи та еп≥дем≥ологи.

¬ умовах надзвичайного еп≥дем≥чного становища держави в перш≥ роки –ад≥н¤ськоњ влади в ≤нститут≥ проводилис¤ теоретичн≥ досл≥дженн¤ з розробки заход≥в боротьби з холерою, дизентер≥Їю, тифами, по попередженню та л≥куванню особливо небезпечних ≥нфекц≥йних захворювань. Ќеобх≥дно було також створити комплекс соц≥альних та медичних заход≥в, спр¤мованих на зниженн¤ р≥вн¤ захворюваност≥ туберкульозом. ≤з 1921 року в ≤нститут≥ виконуютьс¤ досл≥дженн¤ з туберкульозу, налагоджено виробництво туберкул≥ну, вперше у держав≥ налагоджено випуск Ѕ÷∆ дл¤ ≥мун≥зац≥њ д≥тей, що було основою дл¤ планом≥рного та ц≥леспр¤мованого проведенн¤ щепленн¤ проти туберкульозу.

≤з дн¤ заснуванн¤ ≤нституту тут вивчалас¤ дифтер≥йна та скарлатинозна ≥нфекц≥њ, з 1925 року ≥нтенсиф≥куютьс¤ досл≥дженн¤ в област≥ анаеробних ≥нфекц≥й - ботул≥зму, стовбн¤ку, газовоњ гангрени. ” передвоЇнний пер≥од налагоджено виробництво 12 вид≥в л≥кувальних сироваток та 10 вид≥в вакцин.

« 1931 до 1941 роки ¬сеукрањнський ≥нститут бактер≥олог≥њ, еп≥дем≥олог≥њ та серотерап≥њ ≥мен≥ ≤.≤.ћечникова - так називавс¤ в≥н в той час - концентруЇ своњ зусилл¤ на протиеп≥дем≥чн≥й робот≥ у ƒонбас≥, на розробц≥ вакцин дл¤ активноњ ≥мун≥зац≥њ проти черевного тифу, скарлатини; вивченн≥ бактер≥офаг≥њ, х≥м≥њ бактер≥альних антиген≥в. —творенн≥ комплексних вакцин. ¬ цей час значно розширилос¤ виробництво - до 1940 року к≥льк≥сть найменувань вакцино-сироваткових препарат≥в дос¤гло 37.

« перших дн≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни д≥¤льн≥сть ≤нституту була повн≥стю п≥дпор¤дкована потребам фронту та тилу. –≥зко зросло виробництво столбн¤чного анатоксину та сироватки, протигангренозних препарат≥в, вакцин проти тифу та холери. “≥льки у 1942 роц≥ 110 тис¤ч поранених були щеплен≥ проти газовоњ гангрени, б≥льш 1 м≥льйона 120 тис¤ч б≥йц≥в отримали протистовбн¤чну сироватку, вироблену ≤нститутом. «а пост≥йним забезпеченн¤м фронту вакцино-сироватковими препаратами колективу не однократно виражало вд¤чн≥сть командуванн¤.

≤ перш≥ п≥сл¤воЇнн≥ роки розвиваЇтьс¤ новий перспективний напр¤мок д≥¤льност≥ ≥нституту- розробка протим≥кробних л≥карських та проф≥лактичних засоб≥в, отриманий антиб≥отик саназин та протипухлинний зас≥б неоцид.

¬чен≥ ≤нституту на ран≥ше окупованоњ територ≥њ держави орган≥зували та очолили протиеп≥дем≥чну работу при масових захворюванн¤х черевним та паразитарними тифами, дизентер≥Їю, дифтер≥Їю.

ќсновним напр¤мком д≥¤льност≥ ≤нституту в цей час Ї розробка нових засоб≥в та метод≥в д≥агностики, л≥куванн¤ та проф≥лактики ≥нфекц≥йних захворювань. –озроблен≥, вивчен≥ та впроваджен≥ у практику протим≥кробн≥ засоби: ектерицид, хлороф≥л≥пт, декаметоксин, д≥агностичний препарат лецитов≥телл≥н. —творено новий, ун≥кальний анатоксин синегн≥йноњ палички дл¤ л≥куванн¤ хворих, запропонована та усп≥шно використовуЇтьс¤ г≥пер≥мунна антисиньогн≥йна антитоксична плазма.

« 1920 по 2000 роки ≤нститут був бюджетною установою ≥ входив до номенклатури основних науково-досл≥дних заклад≥в ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни.

¬≥дпов≥дно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 07.08. 2000 р. є 1232 ≥ сп≥льного наказу ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ та јкадем≥њ медичних наук ”крањни в≥д 10.08.2000 р. є 195 а/39 ’арк≥вський Ќƒ≤ м≥кроб≥олог≥њ та ≥мунолог≥њ ≥м. ≤.≤. ћечникова ћќ« ”крањни було передано до складу јкадем≥њ медичних наук ”крањни. Ќаказом јћЌ ”крањни в≥д 29.09.2000 р. є 51 його перейменовано на ≤нститут м≥кроб≥олог≥њ та ≥мунолог≥њ ≥м. ≤.≤. ћечникова јћЌ ”крањни.